Граючись, долаємо стрес. 

Сучасні діти часто відчувають сенсорне перевантаження. З раннього віку їх оточує велика кількість інформації й розваг: телебачення, фільми, відеоігри, інтернет, мобільні телефони та багато іншої техніки. Оскільки нові технології стали популярним засобом розваги, вони перевантажують наші почуття, обмежують живе спілкування й коло інтересів. Попри наші зусилля створити збалансований стиль життя, стрес усе одно переслідує нас у повсякденному житті. Ми всі страждаємо від перезбудження й жорстких графіків. І наші діти – не виняток. Батьки можуть навіть не усвідомлювати, наскільки їхні діти схильні до стресу. Світ став складнішим, і джерелами стресу для дитини тепер стає не тільки школа й конфлікти з однолітками. У розпорядженні дитини безліч занять, яким вона присвячує свій вільний час. Дитина перебуває під впливом негативної інформації зі ЗМІ та інтернету про стихійні лиха, війни тощо. Усе це викликає в неї тривожність і стрес. Тому немає нічого дивного в тому, що в дітей і підлітків останнім часом почастішали тривожні розлади. Діти, особливо маленькі, не можуть так легко розпізнавати стрес і тривогу, як дорослі. Вони не розуміють, що причина їхнього головного болю, болю в животі, напруження або дратівливості – тривожний стан. У відповідності з віком і недостатньо розвиненими когнітивними здібностями дитині складно розуміти свої емоції, тому що для неї це поки ще занадто абстрактне поняття. Дитина розуміє, коли вона щаслива або засмучена, але розчарування, фрустрацію, смуток або тривогу їй усвідомити важко.

Оскільки почуття можуть збити дитину з пантелику, вміння розпізнавати їх допоможе справлятися з важкими ситуаціями. Розвинути самосвідомість і опанувати свої почуття дитині може допомогти гра. Вплив гри на розвиток дітей незаперечно великий. Дитяча гра - основний вид діяльності дитини, спосіб пізнання навколишнього світу, випробування типових життєвих ситуацій, своєрідна форма діяльності, за допомогою якої діти готуються до життя, набувають певні навички і звички, засвоюють соціальний досвід, формують в собі риси майбутнього характеру. Дитяча гра - це не марна припровадження часу, а «розумний педагогічний прийом виховання юної особистості»

Мій портрет та улюблене ім’я»

Мета: емоційне саморозкриття членів групи;

Тривалість: 5 – 10 хвилин;

Обладнання та матеріали: папір, різнокольорові олівці;

Опис: дітям пропонується пригадати, як називають їх мама і тато, родичі, друзі. Потім вибрати найулюбленіше ім’я та намалювати свій портрет.

Інструкція для дітей: «У кожної людини є своє ім'я, хоча деякі з них повторюються. Напевно, у тебе є знайомі хлопчики і дівчатка, у яких однакові імена. Ви, напевно, помічали, що різні люди називають вас по-різному. Подумайте над цим і згадайте всі ті імена, якими вас називають, а потім знайдіть те ім'я, яке найбільше вам подобається та намалюйте свій портрет».

«Чарівна куля»

Мета: самопрезентація, можливість розповісти про себе і дізнатися більше про іншого. 

Тривалість: 5 – 10 хвилин;

Обладнання та матеріали:повітряна кулька

Опис: діти, передаючи «чарівну кулю» один - одному розповідають про те, що вони люблять.

Інструкція для дітей: «Давайте познайомимось і розповімо що-небудь про себе. Щоб нам було простіше, ми будемо користуватися чарівною кулею».

«Пелюстки ромашки»

Мета: навчитися розповідати про себе, а також дізнаватися щось цікаве і нове про  друзів.

Тривалість: 5 – 10 хвилин;

Обладнання та матеріали: папір у вигляді «пелюсток ромашки», різнокольорові олівці;

Опис. Всім учасникам гри пропонується розповісти про те, що вони люблять та намалювати це на «пелюстках ромашки». Для цього кожному дається папір, який нагадує пелюстку ромашки.

Інструкція. Можна почати так: «На світі є те, що любиш тільки ти 

(улюблена книга, улюблений мультфільм, улюблений одяг, улюблена іграшка)  поміркуй та намалюй це на пелюстці. А потім з цих «пелюсток» можна склеїти велику ромашку (наприклад, на великому ватмані), а посередині вклеїти фотографію вашої  групи. Ромашка буде нагадувати про те, що любите ви, ваші діти і друзі.